ДИВЕНЬ – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачевi. Його виробляли найчастіше з плетінки в 3-4, а потім її краї з’єднували, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали плодовими гілочками, обплетеними тістом, а зверху чіпляли квітку з жита, калини, квiтiв. Цей хлiб здебільшого характерний для Пiвдня, частково – Полтавщини. У деяких районах для дивня взагалі не випікали хлібинку, а обмежувалися гілочками, запеченими на спеціальних рогачиках і прикрашали стрічками, квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень молода дивилася на молодого, звідси, очевидно, i походить його назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде у молодих майбутнє подружнє життя. Якщо дивень удається, то й життя має бути щасливим. Садячи його у піч, примовляють:

 

Світи, жар, у печі ясно,
печись, дивень, красно:
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя, на долю, на свою родину.
Печись, не схились, не пригори,
молодим серце тай не зсуши!

Было найдено: 29.07.2018